18 квітня в приміщенні  Веселівської районної різнопрофільної гімназій пройшов районний турнір з волейболу серед дівчат.

У турнірі взяло участь шість команд: шкільні команди Новоуспенівської та дві команди з  Веселівської шкіоли, ДЮФК «Веселе» (учні Веселівської районної різопрофільної гімназії), збірна с.Гоголівки та команда Веселівської ДЮСШ.

В результаті змагань місця розподілені наступним чином: на третьому місці команда с.Гоголівка, срібними призерами стали вихованки Веселівської ДЮСШ (учениці Веселівської ЗОШ № 1 та районної гімназії), а чемпіонками турніру стала  команда з гімназії.

Дякуємо благодійному фонду «Роби добро» за постійну допомогу в проведенні спортивних заходів та директору гімназії Кривко І.О. за гостинний прийом спортсменок.

М.  Козюра

Любители быстрой езды в Мелитополе открыли новый сезон. В мотозабеге по улицам города приняли участие более 70 мотоциклистов. Адреналин и быстрая езда привлекли не только серьезных мужчин в кожаных куртках, но и хрупких девушек и детей.

Слет мотоциклистов стартовал в 11.00 около супермаркета «Амстор». Клуб по увлечениям собрал людей с разными пристрастиями, которые гоняют на байках уже несколько десятков лет. Матерые мотоциклисты рассказывали, как в лучшие времена объездили весь Крым на своем железном коне, о курьезных ситуациях на дорогах. А они поведали о том, что мотоцикл может превратиться в настоящий мини-дом, в прикрепленных кофрах которого может храниться набор посуды, котелок, сменная одежда и много другое, необходимое для экстремальных путешествий.

По словам мотоциклиста со стажем Владимира, стереотипное мышление часто отождествляет байкеров с отсутствием культуры и асоциальным образом жизни. Так вот Владимир отмечает, что среди его товарищей по увлечению есть множество добрых и порядочных людей, которые пропускают пешеходов даже на красный свет, не нарушают правила дорожного движения, а сам мотоспорт - это подобно романтике, новым впечатлениям, жизни без проблем.

Еще один участник мотозаезда Антон приехал на мотороллере, который достался ему от дедушки Александра Николаевича. Этот мотороллер - настоящий раритет, 1961 года выпуска, качественная копия итальянского мотороллера «Веспа». Объем двигателя 150 «кубиков», на трассе со скоростью больше 70 км в час ехать нежелательно, да и тормоза слабые, не для нашего трафика. 16 мая Антон отправится на выставку техники в Запорожье, где представит свой раритетный мотороллер.

24 квітня зупинилося серце прекрасної людини, колеги, вчителя початкових класів Тетяни Антонівни Жиронкіної.

Осиротіли батьки, сім’я померлої, учні та рідна школа, але ми  пам’ятатимемо Тетяну Антонівну…

Першого вересня галасливим струмочком збігається до Михайлівської середньої школи № 2 дітвора. Йдуть поважно первачки з пишними букетами, де на порозі школи зустрічає їх усміхнена вчителька - Тетяна Антонівна Жиронкіна. Зустрічає своїх майбутніх учнів, щоб навчати їх азам науки протягом трьох років. А ось із букетиками айстр, галасливою зграйкою вбігаються колишні учні, бо сьогодні не лише свято першого дзвоника, а ще й день народження Тетяни Антонівни.

Минув рік з тих пір, як пішла з життя неординарна людина – Микола Архипович Шаламов. Наш дорогий директор, товариш, учитель…

М.А. Шаламов – Людина з великої букви. Він був об’єктивним, чесним і надзвичайно щирим з усіма, з ким спілкувався. Коли я заходила до нього в особистих справах, він завжди зустрічав душевно, з приємною, доброзичливою посмішкою на вустах.

Вдивіться уважно в це обличчя на фото. Гадаю, кожен зрозуміє, що Микола Архипович справді був саме таким, як говорю. І хочу підкреслити, що в своєму житті кращої людини, ніж він, я не зустрічала. З ним надзвичайно легко було спілкуватися, причому на будь-яку тему. А тепер душа моя сильно болить, розривається  на шматки, бо мені так його не вистачає…

Я втратила дорогу для мене, рідну людину. І неначе осиротіла. Немає більше щирого друга, порадника, помічника. Адже Микола Архипович дбав не тільки про врожай на власних полях – він турбувався й про мої посіви. Завжди приїздив, щось підказував, допомагав. І морально, і матеріально.

Його поради були вчасні й слушні. І незважаючи на те, що старша за Миколу Архиповича, ставилася до нього, як до брата, бо був мудрішим, розумнішим, розважливішим.

Біль утрати ліг на плечі як рідних, так і близьких Миколі Архиповичу людей. І в першу чергу його дружини, Галини Вікторівни. Та вона тримається й гідно продовжує справи чоловіка. І так само, як і Микола Архипович, допомагає  мені. За що їй велика подяка.

А М.А. Шаламову нехай пухом стане рідна земля, яку він обробляв упродовж багатьох років і так сильно любив. Вічна йому пам’ять і спокій!

Н.А. ХАНІНА,

голова фермерського

господарства «Лебідь».

Наше життя сповнене несподіваними поворотами, воно не стоїть на місці, ми ніколи не знаємо що нам готує новий день, кожна мить може стати переворотною як на краще, так і навпаки, тож треба цінувати кожну хвилину свого життя, проживати кожен день як останній, цінувати дорогих для тебе людей.

На нашому життєвому шляху зустрічаються різні люди, деякі з них залишаються назавжди у нашому серці.

Майже вісім років вокальний ансамбль «Берегиня» живе творчим життям Плодородненського  сільського будинку культури. Тут під  час багатьох нескінченних  репетицій  народжуються цікаві номери, які радують наших глядачів. Всі жінки  працюють  у різних сферах, кожна з них має своє  уподобання - вишивають, шиють, вирощують квіти, кожна із них - добра господиня, але їх всіх об’єднала любов до пісні. Вони весь свій вільний час присвячують творчості. Напередодні свята трудящих  хочу привітати свій колектив «Берегиня», а також жителів району. Побажати наснаги, оптимізму, щастя, здоров’я, натхнення, творчої праці, миру, добробуту у Ваших оселях!

(НА ФОТО: КОЛЕКТИВ «БЕРЕГИНЯ» ПІД ЧАС СВЯТА 1 КВІТНЯ).

А. Бурико,

керівник вокального

 ансамблю «Берегиня».

Почти три десятка лет назад весь мир вздрогнул от страшной аварии, которая произошла на атомной электростанции в Украинском городе Чернобыль. 26 апреля, каждый год мы вспоминаем этот день, с которым связаны боль, страх, трагедия миллионов людей. Случившаяся катастрофа нанесла большой вред не только здоровью населения, а и окружающей среде.

В этот день нельзя забывать об отчаянных и храбрых подвигах ликвидаторов этой страшной аварии. Около 600 тысяч человек приняли участие в спасательных и восстановительных работах. Они боролись за жизнь каждого, покладая все свои силы, расчищая завалы и занимаясь сооружением «саркофага» над разрушенным реактором.

Этот горький опыт обязательно должен стать уроком для следующих поколений и помочь им построить надежные безопасные отношения с мирным атомом, энергию которого человек поставил себе на службу. Потому что за атомной энергетикой – будущее. Так пусть же подобные трагедии никогда не повторятся снова!

Депутатская группа Запорожского областного совета «Громада» присоединяется ко дню памяти погибших в радиационных авариях и катастрофах. Низкий поклон всем ликвидаторам последствий аварий на Чернобыльской АЭС и вечная память погибшим.  Мы перед Вами в неоплатном долгу!

З того жахливого, трагічного дня, коли ми втратили дорогу нам людину, керівника підприємства Миколу Архиповича Шаламова.

Ця новина обірвала нам серця. Колектив довго не міг повірити в те, що не побачить і не почує його. Хто підкаже?.. Хто підтримає?.. Як ми будемо без нього?.. Лунали ці питання у кожного працівника в серці. А відповіді не було... Ми втратили не тільки керівника, але й справжнього друга і наставника.

Микола Архипович був доброю, чуйною, відвертою, порядною людиною. «Людина слова і діла» - ці слова можна було накреслити як девіз його життя. Ще дуже багато можна казати, але зміст один - його немає з нами. І сьогодні, працюючи, ми кожну хвилину замислюємось, а що сказав би Шеф, як би він оцінив ту чи іншу ситуацію. Ми живемо та діємо так, як він нас навчив: працювати віддано, любити своє підприємство, свій коллектив, свій край, свою Батьківщину та цінувати землю, на якій працюємо. Мабуть, завдяки настановам Миколи Архиповича коллектив підприємства зміг вистояти та зберегти справу всьго його життя. Адже подальша злагоджена робота коллективу і є найкраща пам’ять про Миколу Архиповича Шаламова.

Нехай Господь дарує йому Царство небесне, а в серцях людей вічну пам’ять!

Колектив АТ «Михайлівський райагропостач», ДСГП

«Агроцентр».

Рік тому, 29 квітня, передчасно обірвалося життя прекрасної людини, директора АТ «Михайлівський райагропостач» Миколи Архиповича Шаламова. Ця сумна звістка і досі відгукується в серці кожного, хто його знав, пекучим болем, бо Микола Архипович належав до когорти людей непересічних... Його невтомної енергії вистачало на все: 26 років очолював одне з найбільших сільгосппідприємств району, обирався депутатом районної ради  та двічі – обласної,  був керівником Михайлівської районної організації «Роботодавці Михайлівщини», засновником  благодійного фонду «За розвиток Михайлівщини», тісно співпрацював з районною організацією ветеранів України, школами, територіальним медичним об’єднанням, керівниками підприємств, установ та організацій, надавав всебічну допомогу у вирішенні соціально-економічних питань Михайлівського району та особистих проблем його звичайних мешканців.

22 квітня 2015 року минає 17 річниця відтоді, коли на виконання забов’язань, прийнятих Україною при вступі до Ради Європи, було утворено Державний департамент України з питань виконання покарань як центральний орган виконавчої влади, на який покладено функції щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, який, в свою чергу, Указом Президента України від 09.12.2010 року реорганізовано у Державну пенітенціарну службу України.

Створення такого самостійного органу державної влади було однією з вимог європейського суспільства на шляху до приведення законодавства нашої держави до міжнародних норм і стандартів та зміни підходів у діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України зокрема.

Отже, ще у той час ми обрали вектор розвитку, орієнтовний на повагу до людської честі та гідності, безперечне виконання законів та забезпечення суспільного спокою в державі. Демократичні перетворення, що відбуваються у вітчизняній пенітенціарній системі, скеровані на гуманне ставлення до особи, яка хоча й схибила на власному життєвому шляху, але залишається громадянином своєї країни.

Законом, добром і милосердям протягом тривалого часу колектив Михайлівського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції, який складається із трьох офіцерів, в нашому регіоні представляє Державну пенітенціарну службу України в Запорізькій області служить в ім’я Справедливості, Верховенства Права й України. А також головною метою нашої роботи є повернення у суспільство осіб, які відступилися від закону та яким держава надала шанс, перебуваючи на волі, довести своє виправлення.

Незважаючи на всі труднощі, перипетії долі та події, які відбуваються нині в нашій державі, ми своїм невеликим колективом і надалі з честю та гідністю будемо виконувати свій суспільно важливий обов’язок. 

В. Барахта,

старший інспектор Василівського МРВ КВІ УДПтС України в Запорізькій області,

майор внутрішньої служби.