Лідер по життю

Среда, 07 Март 2012 07:46
Оцените материал
(0 голосов)

Вченими доведено, що деякі якості людини закладаються на генному рівні, зокрема лідерські. Саме з цими здібностями й народився В.В. Бессараб з Любимівки. Він - лідер по життю.

 

Щоправда, Володимир Васильович не є корінним любимівцем. Тобто народився і певну частину життя прожив у іншому місці. А саме - в селі Краснопілля Сумської області.
На світ він з’явився 11 березня 1957 року. Як і належить, у семирічному віці пішов до Краснопільської школи, яку закінчив у 1974-му. Потім було навчання в Харківському зооветеринарному інституті. Причому, успішне, адже обрав професію свідомо, за бажанням.
І ось Володимир Бессараб - випускник вузу, дипломований і вкрай потрібний на селі спеціаліст. Тож кілька місяців він трудиться в колгоспі імені Гагаріна свого рідного Краснопілля.
Аж тут держава призвала молодого чоловіка віддати їй свій почесний обов’язок і послужити в армії. З честю пройшов Бессараб і це випробування.
А після служби приїхав працювати на Михайлівщину. Був уже одружений. Дружина, Олена Григорівна, за освітою теж ветлікар.
25 червня 1982 року В.В. Бессараба прийняли в члени колгоспу імені Чапаєва. І на посаду головного ветеринарного лікаря. А майже рівно за п’ять років, тобто 30 червня 1987 року, Володимира Васильовича обирають головою колгоспу.
З тих пір минула чверть століття, а господарство, назване на честь легендарного героя громадянської війни, очолює все та ж людина - В.В. Бессараб. Змінювалися назви господарства: то воно було колгоспом, то колективним сільгосппідприємством, то сільськогосподарським виробничим кооперативом, - а керівник був незмінним. Чому? Та, мабуть, тому, що людина на це заслуговує, що в неї це виходить, що вона на своєму місці.
Як і до будь-якого керівника, ставлення до Бессараба неоднозначне (всім, як говориться, хорошим не будеш), але те, що поважають його на території, де він живе, - однозначно. За принциповість, за вірність слову, за професіоналізм.
І, треба сказати, повагою користується Володимир Васильович не лише в жителів Любимівської сільради, а й району. Та й у області його знають. Недарма ж обирали багато разів депутатом і сільради, і районної ради, неодноразово - й обласної.
Та й як не поважати, адже В.В. Бессараб не стоїть осторонь проблем людей. Міг би сказати: «В кооперативі справи йдуть добре, а як живе решта населення, мене не цікавить. Це ж уже не колгосп». Але ні! Володимир Васильович знаходить можливість виділити кошти і на потреби дитсадка, і для впорядкування доріг, і на культурні заходи, які проводяться на території сільради. І це радує, бо ж державного фінансування названих об’єктів не вистачає.
В.В. Бессараб - прекрасний сімянин. Разом з дружиною вони виростили двох дітей, мають онуків. Тож життя триває.
Має Володимир Васильович і захоплення. І найперше з них - книжки. Змолоду й до сьогодні багато читає і є високоерудованою людиною, з якою цікаво поспілкуватися на різні теми.
Крім того, він заповзятий мисливець. І коли дозволяють справи, залюбки кидає їх і йде на природу, спостерігає її, спілкується з нею.
А ще полюбляє Бессараб квіти, особливо троянди. З весни й до пізньої осені потопає його оселя в різноманітних квітах, які буяють і радують око всіма кольорами. Зусиллями Володимира Васильовича таке ж розмаїття кольорів можна бачити й у центрі Любимівки, біля сільради. Тюльпани, троянди, хризантеми. Краса!
Днями В.В. Бессараб відзначатиме ювілейний день народження. Тож хочеться побажати йому всіх гараздів: міцного здоров’я, енергії й бадьорості в подальшому житті і, звичайно ж, злагоди в родині.



Тетяна ПОПОВА
За матеріалами газети "Михайлівські новини"

Прочитано 1459 раз Последнее изменение Понедельник, 19 Март 2012 13:40
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии