Плідна діяльність П.С. Саварця була гідно оцінена державою: він кавалер Ордена Трудового Червоного Прапора, Ордена «Знак пошани» та багатьох медалей.

Павло Стефанович  - керівник, до якого йшли люди не лише з виробничими питаннями, а й з особистими радощами і бідами. І він умів вислухати,  порадити, втішити, допомогти, за що бурчани і сьогодні добрим словом згадують свого директора і дякують за його порядність, людяність, прихильність до людей.

З вірною дружиною Надією Минівною збудували дім, насадили сад, виростили двох синів, дочекалися двох онуків. Правда ж, гідний підсумок життя?

Ось як згадують про Павла Стефановича його колеги та однодумці:

Е.А. Джантемір:  «Для мене Павло Стефанович, перш за все, вчитель у повному розумінні цього слова! Після закінчення інституту у 1972 році я був направлений на роботу у «Червоний фронт». І директор навчив мене любити землю, знаходити спільну мову з підлеглими, одним словом, я дякую долі, що на початку трудового шляху у мене був такий наставник. Хочу побажати шановному Павлу Стефановичу зустріти ще не один ювілей».

В.О. Шлеєнко: «Павло Стефанович -  хороший вихователь, умів підтримувати у колективі дисципліну. Саме він ініціював  розвиток такої галузі, як садівництво. Для цього він уміло підібрав кадри на всі виробничі ділянки, згуртував їх у єдиний колектив однодумців, що в подальшому дало свої результати: господарство отримувало мільйонні прибутки.  Давав можливість молодим спеціалістам проявити ініціативу, не давив своєю посадою. Він завжди мав власну думку і умів її відстоювати на всіх рівнях. З ним було працювати комфортно».

В.М. і Л.М. Німаніхіни: «У 1976 році після закінчення Мелітопольського сільгоспінституту ми приїхали працювати у «Червоний фронт» на інженерні посади. П.С. Саварець працював на перспективу. Був керівником вимогливим, але не злопам’ятним. Завжди з повагою ставився до своїх підлеглих: від головного бухгалтера до тракториста. З  плином років жоден житель села не скаже про Павла Стефановича злого слова».

Л.М. Стегура: «Я працювала агрономом з багаторічних насаджень. І вважаю, що П.С. Саварець – людина, у якій поєднані доброта, вимогливість і розуміння. Директор турбувався про налагодження побутових умов молодих спеціалістів. І ми з радістю заселялися у нові будинки і квартири. З вдячністю згадуємо час, коли господарство очолював  Павло Стафанович».

К.А. Олійник: «Дякуючи діяльності П.С. Саварця, село Бурчак росло і розвивалося. Він міг знайти спільну мову з усіма. Був урівноважений, розсудливий, прислухався до думки співрозмовника. Таким його поважають і цінують односельці».

У переддень ювілею, шановний Павле Стефановичу, говоримо:

Від щирого серця бажаєм

                                       здоров’я,

Без нього не милі всі добрі діла,

В здоров’ї  - багатство і радість,

                                             і сила,

А більшого щастя на світі нема.

А Ваша енергія, мудрість та сила

Нехай не згасають ніколи з літами,

Душа ж Ваша чиста, велика

                                       й красива

Та посмішка щира хай буде

                                     між нами.

КЗ «Бурчацька СШ І - ІІІ ст. «Джерело», Бурчацька сільська рада, вдячні односельці та колеги.

С.В. Передерій, О.В. Стулень, О.І. Сапальов, І.П. Голод, В.Г. Голуб, І.Д. Агєєв, В.Ф. Баденко, М.І. Фатєєв, В.І. Юрченко, В.С. Ільницький, Л.М. Халимоненко, В.В. Бессараб, І.Л. Долгошея, В.Д. Тетєрєв, В.В. Щусь.