Кожен раз, коли приходиш до неї на стрижку, відчуваєш цю безпеку та комфорт, в якому вас роблять трошечки гарніше. До кого? Про це трохи згодом.

Але, незважаючи навіть на те, що стрижка волосся стала невід’ємною частиною життя будь-якої сучасної людини, мало хто знає, коли святкується День перукаря, крім самих працівників цієї професії. Проте подумайте – ваш улюблений майстер, в руках якого ви регулярно перетворюєтесь, буде радий тому, що ви не забули його привітати.

Свято прийнято відзначати 13 вересня, але деякі майстри святкують його днем пізніше - 14 вересня.

У цей день хочу познайомити вас, шановні читачі, з чарівною майстринею своєї справи, вмілою власницею ножиць та гребінців - Іриною Баздирєвою.

Після закінчення Михайлівського ВПУ, Ірина вступила до лав Запорізького училища сфери послуг, де провчилась півтора року, а після закінчувала школу колористів «Лореаль» у Юлії Шидловської. Зараз працює у михайлівському салоні краси «Імідж».

Завдяки неабиякому бажанню стати майстром своєї справи та безмежній любові до перукарської майстерності Ірина багато практикувалася. За час навчання брала участь у багатьох перукарських конкурсах по всій Україні, а зараз, регулярно відвідує семінари та майстер-класи.

Художній смак, розуміння з півслова, умілі руки майстра та мила усмішка… Всі ці слова про неї.

Напередодні свята задав Іринці декілька питань з приводу її роботи.

- Ірочка, розкажи, ким ти мріяла стати в дитячі роки? І традиційне запитання - як потрапила в перукарі?

- Я з дитинства мріяла бути перукарем, всім друзям та батькам крутила різні зачіски, тому для себе відразу вирішила, ким буду. Але шлях був тернистим, перш ніж піти вчиться на перукаря намагалася вступити до МВС на криміналіста, потім рік провчилася в інституті на діловодстві та в кінцевому підсумку все одно пішла в перукарі.

- Свого першого клієнта пам’ятаєшь?

- Так, звичайно пам’ятаю, це чоловік моєї подруги, футболіст Олексій Зозуля.

- Які труднощі підстерігали тебе на початку перукарського шляху?

- Знаєш, труднощів як таких і не було, все йшло як по маслу (посміхається).

- Припустимо, до тебе звертається клієнт, і хоче якусь не дуже підходящу, на твою думку, для нього стрижку, візьмешся ти за неї або запропонуєш клієнтові свій варіант?

- Звичайно, якщо стрижка, яку обрав клієнт, йому не підходить, то моє завдання пояснити та підібрати стрижку більш відповідну за формою обличчя, структурою волосся і характеру людини.

- Кому довіряєш стригти свою голову?

- Завжди стрижусь у Тетяни Ващенко, яка повністю задовольняє мої смаки.

- Як вважаєш, твоєю професією може займатися кожен (при певній освіті, звичайно) або для цього потрібно мати якісь особисті задатки, чуття на красу чи що?

- Я думаю, що не кожен зможе працювати перукарем, навіть при певній освіті, бо вона - це тільки п’ятдесят відсотків, інші п’ятдесят - це ваша творчість і рішучість.

- Є в твоїй професії люди, які тебе мотивують або які викликають захват?

- Так, в мене є кумир, люблю бувати на його семінарах, це італійський стиліст-перукар Алекс Де Стефано.

- А як ставляться до стрижки наші михайлівці? Йдуть стригтися більш тому, що припекло, або з метою зробити якусь красиву, модельну стрижку?

- Взагалі, мені подобається як Михайлівці ставляться до стрижки, незалежно від віку людини, креативні стрижки та фарбування носяться відмінно. І чоловіки і жінки хочуть бути модними і красивими.

- Сіракузький тиран Діонісій, через страх бути зарізаним, не дозволяв перукареві стригти своє волосся і бороду ножицями. Перукареві доводилося смалити волосся Діонісія розпеченими вуглинками. А в твоїй практиці були клієнти з якимись дивакуватими примхами?

- Звичайно, були дивні клієнти, навіть не те що дивні, а більш незвичайні. У нашому суспільстві безліч субкультур і у кожного свої вподобання, але таких клієнтів як Діонісій, на щастя, не було (посміхається).

- Зрозумів, дякую тобі за інтерв’ю.

І на довершення, хочеться від щирого серця привітати Ірину та всіх перукарів Михайлівщини, а точніше - справжніх майстрів мистецтва, з професійним святом і побажати благополуччя у ваших родинах, духовного розвитку і, звичайно ж, міцного здоров’я!

Влад ДЬОМІН.