Як розповів директор Таврійської філії ПрАТ «Райз­Максимко» Михайло Хомяк, жнивну кампанію тривожного 2014 року господарство почало ще 19 червня. І саме тоді на заваді хліборобам стала непогода, дощі і зливи гальмували вихід техніки на поля, затримували збиральні роботи. Та, не дивлячись на примхи погоди, у «Райз­Максимко» на площі 220 га. зібрали добрий врожай озимого ячменю, що дав по 48,8 центнери з гектара.

На сьогодні закінчили тут і ріпакові жнива.

­ Ріпак культура рентабельна, але тендітна. Його виростити — це півсправи. Види на врожай ріпаку були гарні: з осені ми отримали гарні сходи, рослини добре перезимували, а от весняні заморозки та суховії пошкодили посіви, внесли свої корективи і літні дощі. Нам довелося проявляти неабияку спритність, аби його зібрати. У період дозрівання ріпаку дощі то моросили, то лили, наче з відра, як наслідок — велика вологість рослин могла привести до розтріскування стручка та висипання насіння, до значних втрат урожаю. Тож нам довелося вживати додаткових агротехнічних заходів, аби стручки ріпаку не розтріскувалися прямо на полі під час збирання врожаю.

Урожайність ріпаку склала 15,9 центнерів з гектара. Весь ріпак у нас товарний і підготовлений для реалізації, — розповів Михайло Хомяк.

Сьогодні «гарячою точкою» сільгоспробіт у Таврійській філії ПрАТ «Райз­Максимко» є збирання ярого ячменю та озимої пшениці — цінної культури, що завжди вважалася знаковою у аграріїв Токмаччини.

Жнивна кампанія є надзвичайно відповідальним періодом у сільськогосподарському виробництві, оскільки за відносно короткий термін необхідно провести досить істотний обсяг робіт — зібрати на 550 га озиму пшеницю та на 107 га. ярий ячмінь.Тож у господарстві без жодних зволікань робиться все, аби зібрати збіжжя, перевезти його з поля на тік, а потім переробити на насіння.

­ Багато фахівців нашого господарства задіяно на жнивах, але, безперечно, головними у цьому складному, виснажливому процесі збирання хліба є комбайнери. У нас задіяно два власних комбайни і один прибув на підмогу з нашої компанії.

На сучасних і потужних «Джон­Дірах» сумлінно працюють Василь Бережецький та його помічник Іван Качор, а от досвідчений комбайнер Юрій Журавльов вирішив жнивувати без помічника. І справляється! Безперебійно вивозять зерно з поля на тік водії Михайло Качаєв, Андрій Пітула, Валентин Гришун, Валерій Сергєєв, Віталій Артеменко.

На збиранні хліба спеціалісти усіх служб працюють сумлінно, проявляють прискіпливу увагу до вимог технологічних процесів (від підготовки ґрунту до жнив), майстерність та організованість. На ниву, що підлягає збиранню, зазвичай заходять три комбайни у супроводі транспортної та протипожежної ланок, з ними постійно перебувають фахівці протипожежної та агрономічної служби.

Цілодобово працюють люди на току. І всіх їх об`єднує одна мета — зібрати урожай своєчасно і без втрат, — зазначив у розмові зі мною директор Таврійської філії ПрАТ «Райз­Максимко» Михайло Хомяк. Він також підкреслив, що рекордним цьогорічний врожай у господарстві не обіцяє бути, але перші намолоти показують досить вагомі результати.

Одне з головних завдань хліборобів — зібрати врожай, але його ще треба зберегти, вигідно продати, на насіння залишити. Адже недаремно в народі кажуть, що не той хліб, що на полі, а той, що в коморі.

На це моє запитання Михайло Васильович пояснив:

­ Специфіка ПрАТ «Райз­Максимко» така, що кожна філія, кожний його підрозділ виконує свої задачі. Моя задача, наприклад, виростити і зібрати добрий врожай зернових культур. І переробити їх на насіння. А вже його реалізовувати, збирати партії і формувати замовлення будуть інші підрозділи компанії.

Що стосується нинішньої ціни на зерно, то особливої радості від його виробництва немає.

У нас витрати на один гектар озимої пшениці становлять 5000­6000 гривень, це з урахуванням вартості дизпалива, насіння і добрив, амортизації та зарплати, загальногосподарських витрат.

При цьому сьогодні за тонну пшениці на елеваторі дають 2370­2450 гривень, а у фермерів взагалі скуповують пшеницю по 1800­1900 грн. за тонну. Проте ціна на пшеницю ще не склалася, а тільки формується. По наших приблизних підрахунках, отримаємо рентабельність пшениці у межах 25­30 відсотків, — зазначив Михайло Хомяк.

За його словами, після збирання хліба у господарстві розпочнеться косовиця силосної кукурудзи та люцерни, саме те, що треба для тваринництва, для корму худобі. Адже Таврійська філія ПрАТ «Райз­Максимко»   єдине у Токмацькому районі господарство, де у свій час зберегли і нині діють молочно­товарна та свиноферми.

­ У нас у господарстві працює 120 осіб, з них половина — у тваринництві. Ми утримуємо 900 голів великої рогатої худоби, з них 300 — дійне стадо, що дає по 15,7 літра молока на кожну корову. Забезпечуючи тварин власними якісними кормами, ми отримуємо якісне молоко, що здаємо по ціні 4,50 грн. за літр прямо на молокопереробний завод. Зиск від тваринницької галузі відчуваємо по її 100­відсотковій рентабельності. Для порівняння рентабельність рослинництва у нас у господарстві становить до 30 відсотків.

Ми також маємо змогу і тримаємо 2000 голів свиней. Таким чином забезпечуємо працюючих роботою не лише на жнива, а й цілорічно, — підкреслив Михайло Хомяк.

Зайнятість на селі — це дуже важливо, бо підсилює надію і впевненість людей у завтрашньому дні.

Людмила АРМАН, фото автора.