Перша гра: Веселе – Михайлівка. Партія розпочалася на рівних. Користь рахунку почергово переходила від однієї команди до іншої. На деякий час в залі згасло світло, однак нестатку природного освітлення не виникло, попри хмарну погоду. М’яч не затримувався в руках надовго. Максимум дві подачі з кожного боку майданчика. Аж доки Михайло Козюра не подолав цей рубіж, провівши аж вісім переможних подач. Такий відрив, можна сказати, і забезпечив команду повноцінним шансом на виграш партії. Рахунок – 25:18. За даними уважних спостерігачів, найбільша кількість м’ячів залетіли у поле михайлівців з потужної руки Сергія Данилюка.
Веселівці домінували всю другу партію з відривом у кілька очок. У господарів виник неприємний травмонебезпечний момент – Роман Кікоть у боротьбі за м’яч зіштовхнувся з партнером по команді і дещо налякав присутніх хвилинним «відпочинком» на підлозі. Однак все обійшлося, і Роман продовжив гру з неменшим завзяттям. Рахунок 2:0 на користь Веселого.
Друга гра. Веселе 2 – Мелітополь. Спортсмени та обізнані глядачі були раді тому, що на турнір завітали гості, досить потужні у своїй грі. На противагу їм ставився досвід ветеранів волейболу. Свисток. Почали мелітопольці досить незграбно. Дехто пояснював це незвичними для них розмірами поля. Якщо це дійсно було так, то досить скоро волейболісти «пристрілялися» та змогли виграти обидві партії, незважаючи на активний супротив Веселого. Досвід виявився недостатньою силою проти енергійної та
зібраної команди, що дуже ясно відображалося на рахунковому табло. 2:0 на користь Мелітополя.
Гра третя. Михайлівка – Мелітополь. Почалася досить енергійно та тримала стійкий ентузіазм до самого кінця. Команди починали партії рівнозначними силами й продовжували йти, як то кажуть : «корпус в корпус». Команда Михайлівки стала відчутно сильнішою після заміни одного з гравців. Особливістю гри стали очевидні помилки судді, якими були невдоволені як гравці, так і глядачі. Перша партія була за Мелітополем (17:25), однак під час другої Михайлівці відкрили в собі якийсь резерв. Команда стала більш зібраною, почав систематично лунати підбадьорюючий клич. Новий гравець заводив команду та впевнено виконував обов’язки капітана. Тож на подив усім Михайлівка реабілітувалася після програшу та впевнено виграли третю партію, завершивши гру з рахунком 2:1 на свою користь.
Гра четверта. Веселе-Веселе 2. На ігровому майданчику зійшлися земляки. Молоді проти досвідчених. Молодь почала впевнено і до певного часу вела з відривом у два три очки. Однак ближче до середини чомусь розслабилася та почала відчутно здавати свої позиції. Невдалі подачі, удари в сітку – все це відобразилося на рахунку, незважаючи на подальші старання. 24:25 на користь Веселого 2, що було досить несподіваним результатом. Однак першій команді вдалося дещо реабілітуватися після програшу та довести гру до третьої партії, завершивши другу зі значним розривом - 25:14. Дуже яскраво грав Артем Фомкін. Ніби відпрацьовуючи невдалі подачі попередньої партії, він ставив багато майстерних блоків, які зіграли не останню роль у перемозі. Третя партія завершилася досить швидко на користь першого Веселого – 15:7. Поки у хлопців не було жодного програшу.
П’ята гра. Михайлівка – Веселе 2. Гра пройшла на диво швидко та динамічно. Михайлівці від самого початку були чітко визначеними фаворитами і впевнено додавали очок до свого рахунку. Граючи вдома, чоловіки мали досить велику групу підтримки, однак дещо розчарували її. Втомлені напруженим попереднім матчем із земляками, веселівці поступилися вже третій матч поспіль. 2:0.
Гра шоста. Веселе – Мелітополь. Найочікуваніший поєдинок турніру за версією глядацьких симпатій. Веселе до того моменту вже зарекомендувало себе найсильнішою командою турніру, яка не згоджується на програш. Господарі не програли жодного матчу та вже подумки тримали в руках виграшний кубок. Мелітополь показав майстерну техніку та злагоджену гру. Тож цей був за честь, а не за місце.
Матч виявив свою неординарність ще під час розминки: м’яч, відправлений сильною рукою з половини мелітопольців, влучив у плафон. Дротова перепона не встояла. Пластик тріснув і уламками посипався на голови вболівальників. Господарі в особі
Віталія Фуклєва ввічливо попросила гостей влучати у спеціально відведений для цього майданчик. Наче б і нічого, а осад залишився.
Очікування цілковито виправдалися. Майстерна гра, бойовий дух, напруження. Молодецький запал хлопців протримався весь турнір і тепер показував себе у всій красі та якості. Першу партію з досить великим відривом узяли веселівці – 25:16. Однак у другій, чомусь втратили ініціативу, почали допускати помилки. Мелітопольці ж навпаки – зібралися та показали те саме добряче тісто, з якого вони зроблені. Рахунок вийшов абсолютно протилежний, ніби на замовлення – 16:25 з контрольним м’ячем у виконанні Мелітополя.
Третя партія була дійсно вирішальною. Веселівці пручалися, однак мелітопольці були наче окрилені якимось спортивним натхненням. Вони пробивали блоки, влучали у незахищені місця і робили гру, як це від них і очікувалися. Результат – 9:15 на користь гостей.
Так чи інакше, а Веселе все одно посіло перше місце. Хлопці не осоромилися перед запрошеними спортсменами та перед глядачами. І отримали право гордо залишити кубок на своїй землі. Отож, результати турніру наступні: I перше місце – Веселе; II місце – Мелітополь; III місце – Михайлівка; IV місце – Веселе 2.
Спортсмени задоволені. Гості потішені. Турнір вдався. А з ним і свято. З річницею Перемоги, шановні веселівці!
На фотографії. Команда переможців. Зліва направо: Сергій Данилюк, Федір Цап, Віталій Фуклєв, Михайло Козюра, Фокін Артем, Кікоть Роман.
