- Ось і ми запалимо свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди, - звернулася до присутніх ведуча свята  І.В. Чернишова.

Були на цьому святі Зима (вихователь Т.М. Зверова) та Весна (помічник вихователя Д.О. Захарченко), які постійно сперечалися і мірялися силами.

Звучали народні прикмети, гарні вірші та милозвучні пісні .А дівчатка свистіли у свистульки і закликали Весну:

Скоріш, люба Весно,

                                до нас прибувай,

Щоб знову озвавсь соловейками

                                                           гай,

Щоб знов зеленіли широкі лани,

Від сонечка сил набирались

                                                         вони,

Щоб жовті кульбабки цвіли

                                                  у садах,

А ми, всі дівчатка, були

                                                у вінках.

У давнину, напередодні Стрітення, жінки випікали печиво у вигляді пташок, називали їх жайворонками. Їх давали дітям, щоб вони віднесли їх у садок. Люди вважали, що ці пташки на своїх крилах з далекого краю приносять весну. Такі пташечки були на святі. Смачні жайворонки спекли для дітей у дитячому садку Р.І. Ходус, Ю.М. Микал та К.О. Григорян.

Свято закінчилося гарною дитячою піснею про весну,  про радість та тепло. Цього року ми мріємо, щоб весна прийшла скоріше, принесла мир, спокій та любов.

Л. Добичина,

вихователь-методист.