Цими днями у районному Дитячому центрі працює цікава виставка: свої стендові моделі авіаційної і автомобільної техніки на ній представив Михайлівський селищний голова О.В. Ракша.

Їх багато - моделей літаків різних типів і призначення: штурмовики, бомбардувальники, транспортники, винищувачі. Є тут радянські МІГи і СУ, а ще англійські, американські, німецькі тощо. Якщо брати часові межі - від революції 1917 року і аж до наших днів. Вони неоднакові за розмірами, хоча, як я потім з’ясувала, переважна більшість має однаковий масштаб 1:72. Кожна маленька модель максимально точно передає найдрібніші деталі оригіналу.

І все ж, для мене особисто це, за великим рахунком, іграшки, а ось для таких знавців авіаційної техніки, як автор, в них історія світової авіації, так би мовити, в мініатюрі.

Минулих вихідних у спортивному залі Михайлівської дитячої юнацької спортивної школи відбувся традиційний, вже 47-ий, турнір з настільного тенісу на приз героя-земляка І.А. Найдьонова.

Змагання проводились серед юнаків та дорослих.

Серед школярів у фінал вийшли Олександр Марчук, Антон Волоха (учні ЗОШ №3) та Володимир Русанов з гімназії.

Щоб зрівняти шанси на успіх, було вирішено проводити ігри з форою очок, яка вираховувалася за різницею віку.

Граючи з Володимиром Русановим (його фора - 4 очки), Олександр Марчук все ж зміг, хоча було й важко, виграти зустріч.

Залишався останній двобій з Антоном Волохою (фора - 5 очок) і тут, як не намагався Сашко переломити хід зустрічі, та все ж  довелось поступитися. В результаті Антон Волоха - перший, Олександр Марчук - другий, Володимир Русанов - третій.

Не менш цікавими видалися ігри серед дорослих. Від початку лідерство захопили Валерій Кім, Олексій Хабло, Леонід Гордійчук та Анатолій Веретенников. Кожна гра була цікавою, захоплюючою. Тенісисти боролися за кожне очко, кожну партію.

Сьогодні важко когось здивувати тим, що більшість молодих людей прагне жити і працювати у великих містах. Це не є новиною, адже, отримавши освіту, новоспечені спеціалісти намагаються відшукати для себе переспективи, а, як не крути, у місті їх більше, ніж у маленькому населеному пункті. Але не рідко молодь повертається й до рідних сіл та селищ. Ось і Петро Ремізов, отримавши професію лікаря-психіатра, повернувся додому.

В Запорожской области проходит акция «Признайся в любви к родному городу и Украине»  Спеши получить свое сердечко!

Мероприятия проводятся при поддержке общественной организации "Моє Майбутнє".

Акимовский район:

13 февраля в школе с. Владимирское пройдет акция «Признайся в любви родному селу».

Начало в 10:45.

Веселовский район:

12-13 февраля в Веселовском профессиональном аграрном лицее,

16 февраля в Веселовской районной разнопрофильной гимназии  пройдут конкурсы на:

- лучшую валентинку, сделанную своими руками;

- лучшую  стенгазету, посвященную Дню Святого Валентина;

- спортивно-развлекательные конкурсы по дартсу и дуйболу.

Мелитопольский район:

14 февраля в г. Мелитополе пройдет "Интеркультурная любовь". Начало в 14:00 в помещении Польского общества.

Михайловский район:

14 февраля в 10:00 в центре поселка Михайловка стартует акция «Признайся в любви родному поселку».

Приазовский район:

13 февраля в Приазовском районном доме культуры состоится «Вечер семейных пар».

Начало в 19:00.

Приморский район

13 февраля в Ногайском колледже ко дню Св. Валентина пройдет концертная программа.

Токмакский район:

13 февраля в с. Запорожье Токмакского района состоится праздник «В жизни все начинается с любви». Организаторы обещают дружественную атмосферу, конкурсы и, конечно же, подарки. Начало в 17:30 СДК «Звёздный».

14 февраля в г.Токмаке на площади у гостинице «Весна» пройдет акция «Признайся в любви родному городу». 

Виховання здорової людини – мета, до якої необхідно йти сучасному суспільству. В наш час молодому поколінню нелегко обрати свій життєвий орієнтир. Вулиця може звабити вседозволеністю та легковажністю. Не секрет, що багато хлопців та дівчат без діла вештаються вулицями, палять, вживають спиртні напої, влаштовують бійки. Комп’ютеризація, сидячий спосіб життя негативно впливають на фізичний стан людини. «Тіло без руху подібне до стоячої води, яка псується, пліснявіє, гниє», - писав учений-медик Нестор Максимович-Амбодик. «Розумні розмови» дорослих з молоддю про необхідність занять спортом не дають ніяких результатів. Про це не потрібно говорити, цим потрібно займатись, стаючи поряд з хлопцями й дівчатами, бути прикладом для них. Саме про таку людину я хочу повести мову.

На війні вбивають і ранять. Не ми розв’язали її, не ми перейшли кордон сусідньої країни. Це зробила вона, Росія, - підло, віроломно, ще й виправдовуються її представники по світах -і ми не ми і зброя не наша, і солдати російські просто заблукали. На сто кілометрів.
Вони прийшли не на екскурсію і не в гості - їх завдання вбити, скалічити, зруйнувати. І роблять вони це без жалю, байки «про братній народ» давно забуто.
Ми - на своїй землі. І обороняємось, хто як може: на фронті і в тилу. Там, на фронті, щодня вбиті і поранені. Останніх можна і треба рятувати, якщо є кому, чим і на чому. Саме для того, щоб було на чому евакуювати поранених з поля бою, Михайлівське територіальне медичне об’єднання вирішило передати на потреби військових автомобіль ГАЗ-66.

Нині Україна переживає найтяжчі часи за всю історію своєї незалежності: тисячі наших співвітчизників вимушені в запеклому бою відстоювати неподільність та суверенність її східних рубежів.
Як відомо, перемога на фронті кується в тилу. Тож найменше, що сьогодні можна зробити для наших військових, – це допомогти їм придбати бронежилети, каски та іншу амуніцію, медикаменти та продукти харчування.
Не стоїть осторонь волонтерської допомоги бійцям зони АТО та військовим частинам михайлівська громада, підприємства району, про що газета намагається повідомляти майже у кожному випуску.
Цього вівторка колектив АТ «Михайлівський райагропостач», голова наглядової ради Галина Шаламова через Районну організацію Товариства Червоного Хреста України передали для воїнів АТО продукти харчування: рибопродукти (консерви), крупи, м’ясні тушонки, згущене молоко.
Сьогодні, напевне, кожен свідомий громадянин турбується про тих, хто нині на лінії оборони держави. Важливою для воїнів є волонтерська допомога, бо вони щодня наближають до нас мир і перемогу.

Вл. Інф.

З метою підвищення ефективності дій влади та громадськості із підтримки українських військових, які беруть участь у Антитерористичній операції, членів їх родин та вимушених переселенців із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, при Михайлівській райдержадміністрації створено громадський (волонтерський) комітет із сприяння вирішення питань, пов’язаних із проведенням Антитерористичної операції на Сході України. До складу комітету увійшли громадські активісти, представники райдержадміністрації, представники установ та організацій району. Діяльність комітету спрямована на формування інформаційного банку потреб військових підрозділів, які беруть участь у АТО, обмін інформацією щодо напрямів їх підтримки, становлення системи надання психологічної допомоги та соціальної адаптації, правової підтримки учасників АТО та родин загиблих.
4 лютого 2015 відбулось засідання волонтерського комітету, під час якого його учасниками обговорено питання щодо заходів із систематизації та координації роботи окремих волонтерів та організацій, які відокремлено працюють на території району.

Організаційний відділ РДА.

Вітаю Вас, шановна редакція улюбленої райони!
Дуже подобається Вам писати, особливо коли мої дописи друкуються.
Сьогодні мені хотілося б поринути в дитинство, у свої шкільні роки.
У рідній школі буваю кожного дня, бо там навчаються мої дітки. Бачу, що зараз шкільне життя трішки відрізняється від того, що було у 1980-ті та 90-ті роки.
До першого класу Михайлівської СШ №2 я пішла в далекому 1983 році. Клас у нас зібрався дружний. Пам’ятаю, нас було 22 учні (11 хлопчиків та 11 дівчаток). Дітки ми були розумні, кожен мав світ талант. Між собою всі знайшли спільну мову, потоваришували.
У 3-му класі у мене з’явилася вірна подруга, однокласниця Інна Агаркова. Вісім років, до 11-го класу, ми сиділи за однією партою, ділили свої успіхи та негаразди, мали свої дівочі секрети, допомагали одна одній у навчанні. Інночка була дуже старанною ученицею, хорошим товаришем, вірною подругою і просто привабливою дівчиною.
У 1993 році пролунав останній для нас шкільний дзвоник, весело закінчився випускний бал, настало доросле життя. Мов пташенята, хто куди розлетілися ми з рідних домівок. Моя Інночка вступила до Мелітопольського педагогічного університету (фах психолога) і стали ми бачитися з подружкою набагато рідше.
Але навіть відстань не змогла розлучити нас. У 1994 році Інночка (тільки так ми називали одна одну) була в мене свідком на весіллі, в 1995-му першою приїхала привітати мене з народженням доньки та стала її хрещеною мамою.
Після навчання, ставши педагогом, моя тепер уже кума повернулася до рідної Михайлівки.
Зараз Інна Миколаївна Спасська – начальник Служби у справах дітей. Вона гарний спеціаліст, турботлива донька, любляча мама свого 16-річного сина і така ж гарна, привітна подруга, кума та хрещена.
Сьогодні, 7 лютого, Інна Миколаївна святкує свій День народження.
Дорога моя Інночка, за нашою дитячою традицією від щирого серця вітаю тебе з Днем народження. Здоров’я тобі, щастя, кар’єрного успіху, миру та всього найкращого. Завжди залишайся такою ж доброю ти привабливою.
Користуючись нагодою, хочу через свою улюблену газету передати привіт всім своїм однокласникам (до речі, в класі у мене 3 куми), вчителям-наставникам, першій вчительці Любові Петрівні Носаченко (мешканка села Плодородне), класному керівнику Марії Василівні Козаченко (вчителька української мови та літератури, на заслуженому відпочинку).
Хай Вам усім щастить!

З повагою до Вас,
Інна ШЕВЦОВА.
смт Михайлівка.

Минулої п’ятниці відбулася 42-а, позачергова сесія Михайлівської селищної ради шостого скликання. Розглядалися на ній архіцікаві питання, які, без перебільшення, стосуються кожного із жителів Михайлівки. Це питання оподаткування, а саме: встановлення єдиного податку на території селищної ради, акцизного податку, транспортного податку, ставок та пільг зі сплати земельного податку, встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це вперше депутати нашого, низового, рівня взялися за розгляд таких питань і прийняття таких рішень. Все це робиться у межах курсу держави на реформи і децентралізацію влади і обумовлене змінами, внесеними до Податкового кодексу відповідним Законом України. Одним словом, децентралізація, про яку так багато говорили і яку так вимагали на місцях, почала набирати реальних форм. У всякому разі депутати селищної ради ухвалили всі рішення, затвердили ставки податків, пільги з їх сплати тощо. У зв’язку з цим у мене для мешканців райцентру дві новини: і хороша, і не дуже.