Один із таких тренерів – майстрів своєї справи, який більшу частину свого життя присвятив улюбленій справі, – Лисенко М.М.
Народився Микола Миколайович 12 квітня1943 року в далекому Алтайському краї, а до першого класу пішов в с. Плодородне Михайлівського району. Після закінчення восьмирічки вступив до ПТУ в м. Запоріжжя й отримавши професію муляра-вогнеупорника пішов працювати на «Запоріжсталь».
Любов до важкої атлетики зародилася саме в спортивних залах цього заводу-велетня. Саме тут отримав I розряд. До речі, головою суддівської колегії був майбутній чемпіон світу з важкої атлетики Леонід Іванович Жаботинський.
Заняття спортом не припиняв й під час служби в морській авіації в Прибалтиці.
У 1971 році переїхав до смт Веселе й відразу організував секцію з важкої атлетики.
У той час не було елементарних умов для занять – займалися в непристосованих приміщеннях, змінили вісім різних місць, але хлопці горіли бажанням тренуватися й за короткий час 7 учасників секції стали кандидатами в майстри спорту, а Бердник М.В. став майстром спорту, Трегуб О.І. – двічі майстер спорту СРСР – з важкої атлетики та гирьового спорту.
Микола Миколайович з гордістю згадує всіх тих, хто був поруч у ті часи на тренуваннях, з ким їздив на обласні й республіканські змагання. Приємно, що і його вихованці з повагою ставляться до тренера й завжди готові прийти на допомогу.
Після закінчення у 1981р. Запорізького педінституту, працював вчителем фізкультури в Єлизаветівській, Широківській, Гоголівській школах. Але справжнім своїм покликанням вважав заняття важкою атлетикою. А тому, коли чотири роки тому отримав години гурткової роботи в ЗОШ №1, повністю поринув в улюблену справу.
За короткий строк, задопомогою друзів - ветеранів спорту Трегуба О.І., Гапонова С.І., Бердника М.В., Кравцова Д., Белікова В.О., Геращенка Г.А. була створена чудова матеріальна база: 2 тренажерних комплекси, набір штанг, гантель, гирь, електронні ваги, тощо. Процес її укріплення продовжується: Шкіндер Яна Миколаївна, рідні брати якої займаються в секції, подарувала розбірні 32 кг. гантелі на суму 1650 гривень.
Але найбільш вагомі наслідки – це залучення молоді до здорового способу життя. Двері секції стали відкритими для всіх бажаючих: її охоче відвідують учні різнопрофільної гімназії, ЗОШ №2, агроліцею, випускники різних років.
Приємно, що секцію відвідують представники різних поколінь, ветерани цього виду спорту Трегуб О.У., Гапонов С. І., Кравцов Д., Бердник Н.В., а тому молодь виховується на добрих традиціях. Для багатьох це школа фізичного й духовного вдосконалення. Адже тут займаються не тільки фізичними вправами, а й вчаться, як поводити себе в суспільстві, тут прищеплюється повага до старших, взаємодопомога, юнаки позбавляються шкідливих звичок.
У свій час і на 20-річного майбутнього тренера Лисенка М.М. вплинуло оточення порядних, згодом знаменитих на весь світ людей: Жаботинського Л.І., олімпійського чемпіона з вільної боротьби Пункіна Я.Г., майстра спорту СРСР з вільної боротьби Орла В.П. – Івана Павловича Орла, та багатьох інших, з яким Микола Миколайович був особисто знайомий.
Тренування проводились згідно чітко розроблених планів. Микола Миколайович фактично відкрив і розвинув новий спортивний напрямок у Веселівському районі – пауерліфтинг.
Рідко зустрінеш зараз таких самовідданих людей – маючи обмежену кількість годин, працював майже щодня і всю літню відпустку аби не було перерви у тренуваннях й вихованці не втратили свою фізичну форму.
Результати не забарилися – на обласних змаганнях хлопці почали займати призові місця.
В окремі періоди траплялися хвилини розпачу – адже при граничній кількості гуртківців цього виду спорту – 12 чоловік, одночасно бувало 50-60 чоловік – як при такій скупченості дітей можна дотримуватись правил підготовки спортсменів й правил техніки життєдіяльності?
А тому правильним було рішення підтримати тренера - виділити ставку при ДЮСШ. Микола Миколайович з повною віддачею використав нові можливості й приємно вразив веселівців результатами своєї праці: Спірідонов А., Черниш А. стали срібним призерами чемпіонату України з пауєрліфтингу в 2011 році, а в 2012 р. Антон став Чемпіоном України та першим кандидатом в майстри спорту України.
Згодом нормативи на кандидата в майстри спорту виконав Снєжко Євген, і незабаром з ними впорається Ребар Артур. Але постала необхідність збільшеня навантажень, а значить придбання 240 кг штанги, і ця проблема в минулому році була вирішена: народний депутат України Пшонка А.В. урочисто вручив цінний подарунок.
Визначною рисою тренера є – не зупинятись на досягнутому. Микола Миколайович не тішиться своїми результатами, а вперто й наполегливо працює на перспективу: на обласні змагання, які відбудуться 17 травня поточного року в м. Бердянську, він має мету представити там вже 8 своїх вихованців.
Але які б результати не отримали підопічні тренера, головне те, що значна частина молоді обрала здоровий спосіб життя й своїм прикладом вказує іншим, як можна формувати свою особистість.
М. ОЛЕШКО
За матеріалами газети "Колос"
