Про одну таку подругу я хочу розповісти. Це Галина Павлівна Нехода - директор дитячого центру.

Галина - корінна михайлівчанка, народилася в дуже працьовитій, добрій родині. Батьки вклали всю душу у виховання і навчання своїх дітей, дали вищу освіту. І тому не дивно, що і Галина Павлівна, і її брат, Валерій Павлович Рикун, - авторитетні, шановані люди в районі, займають керівні посади.

Ми познайомились у далеких 80-х роках минулого століття в піонерському таборі «Маяк». Галя приїхала працювати туди старшою піонервожатою. Її організаторські здібності, енергія, доброзичливість захоплювали не лише дітей, але й увесь персонал табору. Піонерські вогнища, конкурси, ігри, змагання нікого не залишали байдужими. Ми часто згадуємо ті часи, коли спілкуємося зі старими друзями.

Це і є та справжня дружба, в якій ніхто не ставить ніяких умов, нічого не вимагає, а спілкування - завжди приємне й ненав’язливе. Нам є про що поговорити і є що згадати. А головна тема розмов - діти й онуки. Галя разом зі своїм чоловіком Володею виховали двох дітей - сина Сергія й доньку Юлію. Мають невістку, зятя і трьох чудових онуків. Це їхня гордість і надія.

Дружба, випробувана часом і різними життєвими обставинами, - то дружба на все життя. Справжні друзі сприймають нас такими, які ми є, розуміють, розділяють наші погляди, радощі й болі. Отака і моя подруга Галя, поряд з якою життя стає світлішим, а світ - добрішим.

17 листопада Галя святкує свій 55-річний ювілей. Щастя тобі, сімейного затишку, гордості за дітей і онуків, найкращих друзів на все життя, моя дорога подруго!

Любов Шемет

За матеріалами газети «Михайлівські новини»