Минув рік з тих пір, як пішла з життя неординарна людина – Микола Архипович Шаламов. Наш дорогий директор, товариш, учитель…

М.А. Шаламов – Людина з великої букви. Він був об’єктивним, чесним і надзвичайно щирим з усіма, з ким спілкувався. Коли я заходила до нього в особистих справах, він завжди зустрічав душевно, з приємною, доброзичливою посмішкою на вустах.

Вдивіться уважно в це обличчя на фото. Гадаю, кожен зрозуміє, що Микола Архипович справді був саме таким, як говорю. І хочу підкреслити, що в своєму житті кращої людини, ніж він, я не зустрічала. З ним надзвичайно легко було спілкуватися, причому на будь-яку тему. А тепер душа моя сильно болить, розривається  на шматки, бо мені так його не вистачає…

Я втратила дорогу для мене, рідну людину. І неначе осиротіла. Немає більше щирого друга, порадника, помічника. Адже Микола Архипович дбав не тільки про врожай на власних полях – він турбувався й про мої посіви. Завжди приїздив, щось підказував, допомагав. І морально, і матеріально.

Його поради були вчасні й слушні. І незважаючи на те, що старша за Миколу Архиповича, ставилася до нього, як до брата, бо був мудрішим, розумнішим, розважливішим.

Біль утрати ліг на плечі як рідних, так і близьких Миколі Архиповичу людей. І в першу чергу його дружини, Галини Вікторівни. Та вона тримається й гідно продовжує справи чоловіка. І так само, як і Микола Архипович, допомагає  мені. За що їй велика подяка.

А М.А. Шаламову нехай пухом стане рідна земля, яку він обробляв упродовж багатьох років і так сильно любив. Вічна йому пам’ять і спокій!

Н.А. ХАНІНА,

голова фермерського

господарства «Лебідь».